Творчість  з’явилася у моєму житті ще у дитинстві. Мама дуже гарно вишивала, робила гобелени спеціальним приладом, схожим на крючок, плела спицями, шила. Мабуть, якісь гени дісталися і мені, хоча зараз вона часто питає : «І в кого ти в нас така вдалася?». 

До речі, вишита сукня – це також ручна робота моєї мами. 

Мені до рук потрапила коробка з-під цукерок, на якій було зображено картину відомого Петриківського розпису.

Так як тоді не було ще Інтернету, я підняла всі бібліотечні матеріали, щоб ознайомитися детальніше з цим видом народної творчості. І почала малювати. Які ж гарні мені були мої перші квіти, а зараз я сміюся з тих примітивних робіт.

Поступово моя рука вдосконалювалася, виробилася своя техніка, яку я вже впізнаю. Розписую дощечки, тарілі, скриньки, посуд, картини.

Та справжня магія сталася, коли я написала свою гурткову програму "Майстерня умілих рук". Вона була створена, щоб відкривати дітям всю красу творчості, розвивати їхню уяву та дарувати можливість дивитися на світ з іншого ракурсу. 

Моя мета завжди полягала в формуванні активних та творчих особистостей. І завдяки цьому проекту я бачила, як цілі втілюються в життя кожного учня.